6-поверхова вежа заввишки 20 метрів, яка належить Олександрівській лікарні. Її планували як аварійний вихід з території, але довгий час споруда залишалася покинутою. Поки у 2020 році тут не відкрили Octo Tower — простір, який зібрав під одним дахом кав’ярню, коворкінг, магазин українських брендів, бар та руфтоп.

Всередині багато вінтажних меблів, рослин, влучних написів на стінах. Іноді можна застати виставки сучасних митців та фотографів. Тут панує творча атмосфера, концепція вільного пересування між поверхами.

У теплу пору року зручно працювати на терасі, а в холодну — розміститися з кавою у затишному куточку десь на поверсі. І обовʼязково заплануйте піднятися на останній поверх. З руфтопу відкриваються прекрасні краєвиди на Кловську, Печерськ та Бесарабську площу.

Осередок творчої енергії у серці Софійської площі. Cтудія Isaeva Gallery розташована на останньому поверсі історичного будинку 1860 року, навпроти дзвіниці Софійського собору, тому займатися абстрактним живописом, приходити на арттерапію та розкривати свій внутрішній потенціал тут особливо приємно.

Окрім приміщень для проведення майстер-класів та групових занять, частину простору можна орендувати під романтичні побачення, фотосесії, особливі заходи тощо. Час від часу власниці студії Луна та Анна проводять мистецькі виставки в кімнаті з дугоподібним балконом та видом на Софійську дзвіницю.

Одним словом, це простір, де вам завжди раді. Забігайте сюди, аби надихнутись мистецтвом та краєвидами.

Книгарня відчинила свої двері у 2021 році. Від самого початку її фаундер Олексій Ерінчак шукав приміщення для прогресивної спільноти мікрорайону, щоб обговорювати цікаві проєкти та втілювати їх у життя.

З часом ця ідея трансформувалась у книгарню “Сенс”, і вже у травні 2022 року вона стала культурним осередком молоді та місцевих. У книгарні можна провести цілий день, розглядаючи книжки, попиваючи каву та спілкуючись з однодумцями про прочитане. Або ж забігти з ноутом, аби трохи попрацювати. Але одразу попереджаю — піти без нової книжки звідси майже неможливо. Рекомендую приходити зранку, оскільки вже в обід буде складно знайти вільний столик.

І фінальний акорд цієї локації — раджу звернути на вуличку Михайла Омеляновича-Павленка, де можна помилуватися головною будівлею старого Печерського іподрому в стилі неоренесанс. Раніше тут проводилися кінні змагання, виконувалися демонстраційні польоти, проте в 1965 році іподром закрили, територію забудували, збереглася лише головна будівля, яка є окрасою старого Печерська.

Музей знаходиться в будівлі розкішного палацу в стилі італійського неоренесансу, перебудованій у 1875 році. Замовником був цукропромисловець і меценат Микола Терещенко, тож інтер’єри та конфігурація будівлі й досі вражають своєю красою.

З 1949 року в залах палацу міститься музей Тараса Шевченка. Тут представлені оригінали його робіт та меморіальні речі поета. Колекція музею формувалась упродовж 150 років і на сьогодні налічує понад 85 тисяч експонатів, серед яких: оригінали малярських робіт, документи про життя та творчість, рідкісні фотографії поета та його друзів, першодруки творів з автографами Шевченка.

Тому ловіть ідею для вихідних: неспішно прогуляйтесь сучасною та історичною частиною музею, розгляньте експонати та інтерʼєри й, головне, відкрийте для себе іншого Шевченка, адже це була цікава, бунтарська та різнопланова особистість. Прогулянка музеєм точно підштовхне вас на нові думки та творчі ідеї.

Це міський артпростір, що знаходиться в історичному будинку в стилі модерн на вулиці Олеся Гончара. Власники поєднали легку їжу, каву та органічне вино з мистецькими подіями, кінопоказами та ком’юніті однодумців.

Всередині простору є поп-ап-галерея з роботами сучасних художників та скульпторів, які можна придбати. Наприклад, скульптури та живопис від українських митців: Романа Михайлова, Володимира Манжоса, Ніни Мурашкіної, Олександра Гребенюка, Юрія Соломка, Олега Семака.

У будні сюди можна прийти попрацювати в оточенні мистецьких робіт або завітати на обід чи вечерю з келихом вина на задньому дворику, а у вихідні — на сніданок з кавою і поринути в атмосферу, що надихає.

Дворик функціонує при музеї Богдана та Варвари Ханенків. Тут є книги про мистецтво, приладдя для малювання, фільтр-кава та WI-FI, щоб умоститися з ноутбуком. У дворику завжди знаходяться співробітники музею, тож вам залюбки розкажуть про історію будівлі та мозаїк.

Трохи спойлерів: це роботи колишнього директора Володимира Овчиннікова, художника-монументаліста, він керував музеєм до 1978 року. На стінах ви знайдете квітучі каштани, лелеку, портрет чоловіка, а також жінку, яка годує дитину.

Дворик працює щосуботи та щонеділі з 12:00 до 17:00, обов’язково завітайте.

Галерея та винний бар поблизу Львівської площі. Колись тут функціонувала книжкова фабрика “Жовтень”, тепер частину будівлі займає коворкінг Kooperativ, а на першому поверсі у 2021 році відкрився Avangarden.

Мета простору — знизити поріг входу в сучасне мистецтво, зробити його доступним та відкритим. Тому тут панує неформальна атмосфера, можна розглядати твори з келихом вина або кавою, прийти сюди за натхненням або попрацювати.

Всередині немає стін та перегородок між зонами, аби гості могли вільно переміщатися від виставки до столика або забігти сюди за квітами (так, тут є квітковий) і трохи затриматись, щоб поринути у мистецтво.

Місце, де гарно у будь-яку пору року. Всі ми звикли приїжджати сюди на цвітіння бузку або півоній. Але камон, обовʼязково додайте поїздку до ботанічного саду в жовтні, наприклад, або у листопаді. Уявіть, цілих 130 гектарів землі, де живуть понад 11 180 груп та видів рослин, і кожного місяця можна споглядати щось захопливе та цікаве. Візьміть каву в кавʼярні поруч з Іонинським монастирем, прогуляйтеся до зеленого лабіринту, дійдіть до оглядового майданчика з видом на лівий берег.

Також раджу звернути увагу на альпійську гірку, розарій, корейський сад Чандук, оранжерею з тропічними рослинами. Цікавий факт: пагода і більшість ландшафтних робіт у саду Чандук були виконані дійсно корейськими майстрами на честь 20-річчя дипломатичних відносин. Розписи на споруді були зроблені вручну, а на стінах саду зображені бамбук, орхідея, слива та хризантема. Не полінуйтесь пройтись та помітити ці деталі.

І взагалі, дозвольте собі нічого не робити та просто бути. Бути серед однієї з найбільших колекцій рослин в Європі, ловити натхнення від єднання з природою, перезавантажитись після важкого робочого дня.

Це місце також називають Васильківським або Бугаївським яром. Воно знаходиться між селами Мала та Велика Бугаївка, де серед звичних пологих полів ховаються круті ландшафти.

Тут знімали фільми “Толока” і “Захар Беркут”, телесеріал “І будуть люди”, а також музичні кліпи. Деякі схили сягають понад 30 метрів заввишки. Але попри це локацію дуже легко пропустити: з дороги майже нічого не видно. Єдина підказка, яка приведе вас до яру, — це чіткі координати та купа припаркованих автівок на узбіччі.

Приїжджайте сюди, щоб уповільнитися, влаштувати гарний пікнік або погуляти схилами з гарячою кавою в термосі та зловити гармонію природи.

Всього за 77 кілометрів від Києва, біля Ржищева, знаходиться унікальна памʼятка архітектури ХІХ сторіччя. Спасо-Преображенська церква — єдине, що залишилося від села Гусинці, яке пішло під воду під час спорудження Канівського водосховища у 1978 році.

Довгий час до церкви нікому не було діла, лише поодинокі туристи приїжджали сюди на моторних човнах час від часу. Тільки після 2010 року почалося відновлення храму та облаштування території навколо. В процесі реставрації було створено острівець і збудовано місток, для того щоб всі охочі змогли дістатися до церкви без човна.

Сюди точно варто приїхати, щоб підзарядитися енергією природи та змінити урбаністичну картинку на дещо більш мальовниче.